***
Вітер, що танцює сільською вулицею,
пахне ясмином
і завтрашнім дощем.
Вітер, що біжить від лісу,
пахне сосновою глицею
і завтрашнім дощем.
Вітер, що летить по лугу,
пахне чебрецем і суницею,
береговою м’ятою і свіжоскошеним сіном…
О, ця трава польова!
Вчора ти стояла в пояс,
завтра ти ляжеш в копиці,
сьогодні ти пахнеш щастям –
чи смерть така ж солодка?
Лине у піднебесся фіміам матіоли.
Де царю Соломону братися до тебе, мала півоніє?
Собача троянда відмовляє розарій рожевими пелюстками,
а жаба-язичниця виспівує завтрашній дощ…
Літо! Літо Господнє! Літо Господнє сприятливе!
Вітрику, танцюю з тобою вулицею,
лечу за тобою лукою –
хай і моя душа пахне ясмином і сіном!
Трава польова, що завтра зів'яне…
Та дощ впаде на святих і грішних
і сонце зійде на праведних і лихих –
завтра.
Бо Вітер віє, де хоче…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Горе пастырям …, которые пасли себя самих! - Сергей Сгибнев Церковь! Какая большая и какая ... БОЛЬНАЯ тема! Сколько их, овец, одиноко бредущих вдали от злачных пажитей, к которым должно было бы идти вместе с дружной семьей?!? И только ли их вина в том, что вот так, в одиночестве протекает их Христианство? А может это их беда? И идут они - одинокие овцы, как укор "пастырям, что стали пасти сами себя"?
